Канада є федеративною державою, що складається з 10 провінцій і двох територій, що знаходяться під управлінням федерального уряду. Офіційно країна є домініоном у складі Співдружності націй. Канада стала незалежною державою в 1867 р., коли Великобританія надала їй статус домініону. У 1931 р. англійський уряд визнав за Канадою самостійність у внутрішній і зовнішній політиці. Главою держави номінально залишається англійська королева, представлена генерал-губернатором. Генерал-губернатор (з канадських громадян) призначається королевою за рекомендацією прем’єр-міністра Канади на 5 років. (З жовтня. 1999 пост генерал-губернатора займає Адрієнн Кларксон.) Функції генерал-губернатора носять багато в чому формальний характер. Теоретично він може відмовитися схвалити законодавчий акт, прийнятий канадським парламентом, але на практиці ніколи не робив цього. Рішення уряду передаються на затвердження генерал-губернатору у вигляді «рекомендацій», але той зазвичай просто санкціонує їх. Він може відмовитися розпустити нижню палату парламенту за рекомендацією прем’єр-міністра, якщо партія останнього зазнала поразки на виборах. До повноважень генерал-губернатора входить призначення прем’єр-міністра, але практично на цей пост призначається лідер партії або коаліції, що отримала більшість на парламентських виборах.